-
1 давати
= дати1) to give; ( вручати) to deliverдавати вихід (почуттям) — to give vent to, to give play to; to uncork
давати в позичку — to lend, to advance
давати на додачу — to throw in, to give into the bargain
давати завдаток — to give earnest ( deposit), to bind a bargain
давати згоду — to give one's consent, to consent, to yield
давати ім'я — to name, to call; ( при хрещенні) to christen, to baptize
давати на чай — to tip, to give a tip
давати свідчення — to depose, to give evidence, to testify; to bear witness (to)
давати силу — to give strength, to invigorate
давати хабара — to bribe; to grease smb.'s palm
2) ( дозволяти) to let, to allow; ( надавати можливість) to affordдавати спокій — to let alone; to leave in peace
3) (бити, вдаряти) to give (it), to hit, to strikeдавати кому-небудь в зуби — to give smb. a smack in the teeth
4) ( приносити) to yield; ( забезпечувати) to provideдавати плоди (про дерево) — to yield fruit; to result
5)давати відомості (про/по) — to furnish/supply/provide information (on)
давати відповідь — to provide/supply/give an answer
давати відсіч — to repulse, to rebuff; to reject the views ( в суперечці)
давати газу — to step on the gas; to step on it, to speed up, to rev up
давати добро — to give OK, to give the go-ahead
давати зарок — to pledge oneself, to give an undertaking
давати звіт — to account ( for), to render an account
давати клятву — to make/take/swear an oath, to swear
давати крен — to take a list, to list, to heel ( over)
давати ляпаса (кому-небудь) — to slap in the face; to cuff/box ears (of)
давати маху — to miss one's mark, to make/commit a blunder, to let the chance slip
давати місце — to make room ( for)
давати можливість — to enable, to let
давати обітницю — to vow; ( постригтися в ченці) to take the vows
давати освіту — to educate, to provide an education
давати перевагу — to advantage, to give odds, to give priority to
давати похибку мат. — to be in error
давати пояснення — to offer/provide an explanation, to supply an explanation
давати право — to entitle, to give the right, to entitle to, to confer a right, to confer a right on
давати привід — to give occasion, to give cause ( for)
давати приклад — to set an example, to set the pattern
давати промах — to slip up, to make a slip/blunder; to miss one's chance
давати прочухана (кому-небудь) — to give a telling-off/rating/scolding; to rate
давати результат — to produce/yield/give a result
давати телеграму — to send a telegram; to wire
давати тріщину — to crack, to split
давати уявлення (про кого-небудь/що-небудь) — to give an idea (of), to give an estimate, an insight
давати хід справі — to set an affair going; юр. to prosecute
давати початок — to originate, to give rise (to)
давати слово (обіцяти) — to give ( to pass) one's word
давати знати (повідомити) — to let one know, to send word
давати раду (чомусь) — to manage, to master, to cope with
давати слово (на зборах) — to give smb. the floor
давати шанс — to give a chance, to enable to give / effort an opportunity
давати ягоди — to come into berry, to berry ( про рослини)
-
2 counsel
1. n1) обговорення; нарадаto take (to hold) counsel with smb. — радитися з кимсь
2) порада3) намір, рішення, план4) юр. (pl без змін) адвокат, юрисконсульт◊ to keep one's own counsel — тримати щось у секреті, утаювати
2. vрадити, давати пораду; рекомендувати; давати юридичний висновок* * *I n1) обговорення, нарада2) порада3) рішення, намір, план4) ( pl бeз змiн) представник захисту або обвинувачення; юрисконсульт (тж. legal counsel); to be heard by counsel вести справу через адвоката5) icт., peл. мудрість, премудрістьII vрадити, давати пораду, рекомендувати; давати юридичний висновок -
3 offer
1. n1) пропозиціяto make (to accept, to refuse) an offer — зробити (прийняти, відхилити) пропозицію
2) пропозиція ціни3) спроба(goods) on offer — (товари) у продажу
2. v1) пропонувати2) пропонувати для продажу3) пропонувати ціну4) висувати, пропонувати увазі5) намагатися, пробувати6) приносити (в жертву)7) траплятися8) виголошувати (молитви)to offer one's hand — подавати руку; освідчуватися
to offer an apology — перепрошувати, просити пробачення
* * *I n1) пропозиція2) освідчення ( offer of marriage)3) eк. пропозиція (товару, цінних паперів)counter offer — зустрічна пропозиція, контроферта; пропозиція ціни, пропонована ціна (на аукціоні, торгах); продаж
on offer — у продажу (є)...4) спробаII v1) пропонувати2) висувати, пропонувати для розгляду3) виражати, висловлювати; надавати; пропонувати4) пропонувати для продажу; виставляти на продаж; запропонувати ціну5) намагатися, пробувати6) бути, траплятисяto offer prayers — молитися; приносити ( у жертву)
-
4 counsel
I n1. обговорення, нарада2. рада3. рішення, намір, план- to give good counsel дати хорошу пораду- to hold counsel with smbd. радитись з кимсь- to take counsel with smbd. радитись з кимсьII vрадити, давати пораду, рекомендувати- to counsel smbd. against smth. відрадити когось щось робити -
5 counsel
I n1) обговорення, нарада2) порада3) рішення, намір, план4) ( pl бeз змiн) представник захисту або обвинувачення; юрисконсульт (тж. legal counsel); to be heard by counsel вести справу через адвоката5) icт., peл. мудрість, премудрістьII vрадити, давати пораду, рекомендувати; давати юридичний висновок -
6 offer
I n1) пропозиція2) освідчення ( offer of marriage)3) eк. пропозиція (товару, цінних паперів)counter offer — зустрічна пропозиція, контроферта; пропозиція ціни, пропонована ціна (на аукціоні, торгах); продаж
on offer — у продажу (є)...4) спробаII v1) пропонувати2) висувати, пропонувати для розгляду3) виражати, висловлювати; надавати; пропонувати4) пропонувати для продажу; виставляти на продаж; запропонувати ціну5) намагатися, пробувати6) бути, траплятисяto offer prayers — молитися; приносити ( у жертву)
-
7 ахыл
(ахлы, ахылы)1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимегенбиңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знаєпівтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ. -
8 tip
1. n1) верхній кінець; верхівка; кінчик; кінцівкаto have smth. at the tips of one's fingers — а) знати щось, як свої п'ять пальців; б) мати щось напоготові
2) наконечник3) мундштук4) приварний (припаяний) кінець ріжучого інструмента5) тонкий пензлик (з верблюдячої вовни)6) дотик, легкий удар7) розм. чайові; невеликий грошовий подарунокto give smb. a tip — дати комусь на чай
8) натяк, порада; відомості, одержані приватно (на перегонах, на біржі)the straight tip — надійна (добра) порада
9) нахил10) естакада11) перекидна вугільна вагонетка12) звалище, смітник13) удар кегліto miss one's tip — а) не досягти успіху (мети); б) погано грати (про циркового артиста)
2. v1) приставляти (надівати) наконечник3) ходити навшпиньки4) нахиляти (тж tip up); схиляти5) нахилятися (тж tip up)6) перевертати, перекидати7) перевертатися, перекидатися8) звалювати, скидати; спорожняти9) вивалюватися; спорожнятися11) усунути силою, убити, пристукнути, уколошкати14) давати на чай15) давати приватну інформацію16) натякати; застерігати, попереджатиto tip over (off) the perch, to tip up one's heels — простягти ноги, померти
* * *I [tip] n1) ( верхній) кінець; верхівка, кінчик; крайthe tip of one's tongue [of one's tail] — кінчик язика [хвоста]
the tips of the ears [of the fingers] — кінчики вушей [пальців]
tip of the lung — aнaт. легенева верхівка
the tip of the iceberg [of a hill] — верхівка айсберга [холма]
2) наконечникthe tip of a stick [of a spear, of an umbrella] — наконечник тростини [списа, парасольки]
the tip of a hat — верхня частина тульї капелюха; мундштук
3) приварний або припаяний кінець ріжучого інструменту; отпай ( невеликий виступ на склі після відпаювання)••from tip to toe — з голови до ніг /до п'ят/; to the tip s of one's fingers грунтовно, досконально, досконало; є як свої п'ять пальців
to be /to have it/ on / at / the tip of one's tongue — крутитися на язику
II [tip]to have smth at the tip s of one's fingers — знати що-н. як свої п'ять пальців; мати що-н. у повній готовності /напоготові/
1) υl. приставляти або надягати наконечникan arrow tipped with poison — стріла з отруйним наконечником, отруєна стріла; покривати верхню частину
2) зрізати, підрізати, підстригати4) напувати тверду пластинку ( на різець); вклеювати ( у книгу) ( кольорові) ілюстраціїIII [tip] nдотик; легкий ударIV [tip]1) υl. злегка торкатися, вдаритиto tip smb on the shoulder — легенько вдарити кого-н. по плечу
2) злегка зачепити м'яч гилкою, зрізати м'яч ( крикет)••V [tip] nto tip one's hat /one's lid/ to smb — недбало привітатися з ким-н., ледве доторкнувшись до капелюха
чайові; невеликий ( грошовий) подарунокVI [tip]tips included — = вартість послуги з чайовими чайові включені у вартість послуги
1) υl. давати "на чай"to tip a waiter — дати офіціантові "на чай" to tip the porter ( with) sixpence дати носильщику шість пенсів "на чай"
2) підкинути, видати (що-н. кому-н.); to tip smb; a note of thanks черкнути кому-н. декілька рядків на знак подякиtip us your fin /your flipper, your hand/! — вашу лапу /руку/!; to tip smb
a
/the/ wink /nod/ — підморгувати кому-н., подати знак кому-н.; попереджати когосьVII [tip]tip us a yarn — видай нам що-небудь цікавеньке; = ну, що скажешє
n натяк, порада; відомості, отримані приватно (особ., на перегонах або на біржі)tips for travellers — відомості для подорожуючих, до відома подорожуючих
tip s on how to remove stains /on removing stains/ from clothing — рекомендації по видаленню плям з одягу
a tip to do smth — порада зробити що-н.
take my tip — послухайтесь мене; моя вам порада
thanks for the tip — дякую /дуже вдячна/ за пораду
a tip from the stable — відомості про найбільш вірогідного переможця на скачках; ( конфіденційн інформація з найнадійніших джерел)
VIII [tip]to miss one's tip — погано грати (про циркового артист; не досягти успіху /поставленої цілі/)
1) υl. давати приватну інформацію (особ. вказувати на ймовірного переможця)to tip the winner — заздалегідь назвати переможця ( зана скачках); натякати, попереджати
2) cпopт., жapг. займатися ремеслом жучка ( на скачках)••IX [tip] nto be widely tipped for the job — мати всі шанси отримати (цю) роботу
1) нахилwith a tip — під нахилом, під углом
3) вагонетка, що перекидається ( вугільн)5) icт. удар кеглі ( що збиває іншу кеглю)X [tip]1) υl. нахилятиto tip one's chair backward — відхилитися /відкинутися/ назад разом із стільцем
to tip the scale /the beam/ — переважити, схилити чашу вагів
to tip the balance — вирішити результат справи; нахилятися
2) перекидати ( tip over)to tip over a pot [a vase] — перекинути казанок [вазу]; перекидуватися ( tip over)
3) вивалювати, спорожняти ( часто tip out)she tipped the money from her purse onto the table — вона висипала гроші з гаманця на стіл; вивалюватися, спорожнятися (тж. tip out)
4) диал. випивати, "закладати"; перекидати ( чарку)5) . усунути силою, убити, вбити, прибрати -
9 tip
I [tip] n1) ( верхній) кінець; верхівка, кінчик; крайthe tip of one's tongue [of one's tail] — кінчик язика [хвоста]
the tips of the ears [of the fingers] — кінчики вушей [пальців]
tip of the lung — aнaт. легенева верхівка
the tip of the iceberg [of a hill] — верхівка айсберга [холма]
2) наконечникthe tip of a stick [of a spear, of an umbrella] — наконечник тростини [списа, парасольки]
the tip of a hat — верхня частина тульї капелюха; мундштук
3) приварний або припаяний кінець ріжучого інструменту; отпай ( невеликий виступ на склі після відпаювання)••from tip to toe — з голови до ніг /до п'ят/; to the tip s of one's fingers грунтовно, досконально, досконало; є як свої п'ять пальців
to be /to have it/ on / at / the tip of one's tongue — крутитися на язику
II [tip]to have smth at the tip s of one's fingers — знати що-н. як свої п'ять пальців; мати що-н. у повній готовності /напоготові/
1) υl. приставляти або надягати наконечникan arrow tipped with poison — стріла з отруйним наконечником, отруєна стріла; покривати верхню частину
2) зрізати, підрізати, підстригати4) напувати тверду пластинку ( на різець); вклеювати ( у книгу) ( кольорові) ілюстраціїIII [tip] nдотик; легкий ударIV [tip]1) υl. злегка торкатися, вдаритиto tip smb on the shoulder — легенько вдарити кого-н. по плечу
2) злегка зачепити м'яч гилкою, зрізати м'яч ( крикет)••V [tip] nto tip one's hat /one's lid/ to smb — недбало привітатися з ким-н., ледве доторкнувшись до капелюха
чайові; невеликий ( грошовий) подарунокVI [tip]tips included — = вартість послуги з чайовими чайові включені у вартість послуги
1) υl. давати "на чай"to tip a waiter — дати офіціантові "на чай" to tip the porter ( with) sixpence дати носильщику шість пенсів "на чай"
2) підкинути, видати (що-н. кому-н.); to tip smb; a note of thanks черкнути кому-н. декілька рядків на знак подякиtip us your fin /your flipper, your hand/! — вашу лапу /руку/!; to tip smb
a
/the/ wink /nod/ — підморгувати кому-н., подати знак кому-н.; попереджати когосьVII [tip]tip us a yarn — видай нам що-небудь цікавеньке; = ну, що скажешє
n натяк, порада; відомості, отримані приватно (особ., на перегонах або на біржі)tips for travellers — відомості для подорожуючих, до відома подорожуючих
tip s on how to remove stains /on removing stains/ from clothing — рекомендації по видаленню плям з одягу
a tip to do smth — порада зробити що-н.
take my tip — послухайтесь мене; моя вам порада
thanks for the tip — дякую /дуже вдячна/ за пораду
a tip from the stable — відомості про найбільш вірогідного переможця на скачках; ( конфіденційн інформація з найнадійніших джерел)
VIII [tip]to miss one's tip — погано грати (про циркового артист; не досягти успіху /поставленої цілі/)
1) υl. давати приватну інформацію (особ. вказувати на ймовірного переможця)to tip the winner — заздалегідь назвати переможця ( зана скачках); натякати, попереджати
2) cпopт., жapг. займатися ремеслом жучка ( на скачках)••IX [tip] nto be widely tipped for the job — мати всі шанси отримати (цю) роботу
1) нахилwith a tip — під нахилом, під углом
3) вагонетка, що перекидається ( вугільн)5) icт. удар кеглі ( що збиває іншу кеглю)X [tip]1) υl. нахилятиto tip one's chair backward — відхилитися /відкинутися/ назад разом із стільцем
to tip the scale /the beam/ — переважити, схилити чашу вагів
to tip the balance — вирішити результат справи; нахилятися
2) перекидати ( tip over)to tip over a pot [a vase] — перекинути казанок [вазу]; перекидуватися ( tip over)
3) вивалювати, спорожняти ( часто tip out)she tipped the money from her purse onto the table — вона висипала гроші з гаманця на стіл; вивалюватися, спорожнятися (тж. tip out)
4) диал. випивати, "закладати"; перекидати ( чарку)5) . усунути силою, убити, вбити, прибрати -
10 подавать
подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.* * *несов.; сов. - под`ать -
11 приносить
принести и принесть1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.* * *несов.; сов. - принест`и1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ -
12 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
13 treat
1. n1) частування, пригощанняto stand treat — пригощати, частувати; платити за частування
2) задоволення, насолода3) шк. пікнік, екскурсія4) розм. черговість плати за пригощання2. v1) поводитися, ставитисяto treat smb. like a dog — погано поводитися з кимсь
to treat smb. white — амер. чесно (справедливо) поставитися до когось
2) розглядати; трактувати3) лікувати4) обробляти, піддавати дії (чогось)5) протруювати (насіння)7) оплачувати витрати9) давати задоволення, тішити11) гірн. збагачувати (руду тощо)* * *I [triːt] n1) задоволення, насолодаto give oneself a treat — принести собі ( маленьке) задоволення
give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!
they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення
these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія
2) пригощанняa cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини
the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання
Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину
to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати
II [triːt] vhes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще
1) звертатися, обходитисяto treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]
to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити
to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи
to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..
he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани
2) відноситися, розглядатиto treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]
please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними
3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо
this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)
a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати
food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована
4) лікувати5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотоюto treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами
to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.
6) (to) пригощатиto treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]
after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою
he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати
to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм
whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати
to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення
7) вступати у ділові відносини; весті переговориit's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм
8) гipн. збагачувати (вугілля, руду) -
14 Насоветывать
кого в чём давати кому пораду що-до чого, радити, раяти кого про що.
См. также в других словарях:
дораджати — давати пораду … Лемківський Словничок
дораджувати — ую, уєш, недок., дора/дити, джу, диш, док., рідко. Давати пораду; радити … Український тлумачний словник
зараджувати — ую, уєш, недок., зара/дити, джу, диш, док., кого, що, кому, чому і чим та без додатка. Давати пораду, допомагати радою. || Знаходити вихід із скрутного становища. || Надавати якусь допомогу кому небудь. || безос. •• Зара/дити ли/хові знайти вихід … Український тлумачний словник
напоумляти — я/ю, я/єш, недок., напоу/мити, млю, миш; мн. напоу/млять; док., перех. Навчати кого небудь діяти розумно, розсудливо; давати пораду. || безос … Український тлумачний словник
нараджувати — ую, уєш, недок., рідко, нара/дити, джу, диш, док. 1) неперех., із спол. як, що, щоб. Давати пораду, радити, як зробити що небудь. || перех., кого, що. Радячи, пропонувати кому небудь когось, щось. 2) перех., кого, розм., рідко. Підмовляти,… … Український тлумачний словник
порада — и, ж. 1) Пропозиція, вказівка, як діяти за яких небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада. || Повчання, напучення. || Сприяння, допомога в якій небудь справі. Слухати поради. Давати пораду. 2) Спільне обговорення яких небудь питань,… … Український тлумачний словник
товк — I у, ч., діал. Глузд, розум. || Толк. •• Дава/ти товк а) (кому) давати пораду, як діяти; б) (чому) робити лад, порядок. II виг., розм., рідко. Уживається як присудок за знач. товкти 3) … Український тлумачний словник
раїти — раю, раїш, раїт, Гж. Давати пораду, пропозицію. Не раю ты одити в ліс без сокыри … Словник лемківскої говірки